Національний університет “КИЄВО-МОГИЛЯНСЬКА АКАДЕМІЯ” Факультет природничих наук Кафедра екології Сучасний стан досліджень з проблеми канцерогенної дії потенційно-токсичних хімічних речовин Кваліфікаційна робота на здобуття академічного звання магістра екології Пальоної Ірини Василівни Науковий керівник – професор доктор медичних наук академік НАН України І.М.Трахтенберг Київ-1998 План стор.  Вступ 3  Розділ 1. Загальні уявлення про канцерогенну дію потенційно-токсичних хімічних речовин.   1.1.Канцерогенез. Канцерогени. Принципи класифікації канцерогенних речовин. 4  1.2.Характеристика канцерогенної дії хімічних сполук. 5   1.2.1. Поліциклічні ароматичні вуглеводні. 5   1.2.2. Ароматичні азосполуки. 7   1.2.3. Ароматичні аміносполуки 7   1.2.4. Нітрозосполуки та нітраміни. 8   1.2.5. Метали, металоїди, азбест 9   1.2.6. Природні канцерогени. 10   1.2.7. Онкогенна дія полімерних металів. 10  1.3.Молекулярно- біологічні механізми дії хімічних канцерогенів. 12  1.4.Модифікуючий вплив хімічних факторів навколишнього середовища на канцерогенез. 15  1.5. Дослідження впливу онкогенних факторів на біоценози. 16  1.6. Загальні принципи дослідження бластомогенної активації потенційно- токсичних хімічних речовин. 18  1.7. Сучасні підходи до вивчення дії канцерогенних сполук, що розробляються молекулярною епідеміологією 19  Розділ 2. Актуальні проблеми сьогодення стосовно питання професійного раку.   2.1.Виробничі канцерогени та здоров‘я населення 21  2.2.Стан вивчення розповсюдження професійного раку у розвинених країнах та в Україні 26  2.3.Основні етапи у підході до регламентування канцерогенів. Сучасний стан цієї проблеми на Україні. 27  2.4.Проблема оцінки канцерогенного ризику впливу хімічних забруднень навколишнього середовища. 29  Розділ 3. Сучасний стан проблеми профілактики онкозахворювань.   3.1.Проблеми профілактики раку. 29  3.2. Деякі аспекти індивідуальної схильності до раку у світлі задач онкологічної профілактики. 31  Висновки.   Список використаної літератури.   Додатки 45   Вступ. Злоякісні новоутворення-одна з найважливіших медикобіологічних та соціально-економічних світових проблем. Щодо України, захворюваність та смертність від раку стабільно зростають, ризик їх збільшується у зв’язку з несприятливою екологічною та економічною ситуацією в країні та значним постарінням населення. Рак є причиною більше 15% усіх смертей в Україні, поступаючись лише смертності від серцево-судинних захворювань, 35% померлих від раку- особи працездатного віку. Вважають, що до 85-90% усіх випадків раку визначається впливом канцерогенів навколишнього середовища [27,20] : з них 70-80% пов’язують з хімічними (головним чином поліароматичними вуглеводнями-ПАВ та нітрозамінами НА) та 10% радіаційними факторами [6]. За таких умов виникає ситуація, коли людина намагається максимально захистити себе та свою спільноту від несприятливої дії канцерогенів навколишнього середовища. Так, завдяки стрімкому розвитку НТР, у світі щорічно з’являється 300 тис. нових сполук , які входять у наш побут, виробничі процеси, навколишнє середовище та т.ін. При цьому людина прагне виокремити з цієї маси канцерогенні сполуки та знизити їх вміст у оточуючому її середовищі до рівнів, що відповідають максимально можливим нешкідливим для неї та навколишнього середовища. На цьому фоні виникає потреба знаходження адекватних, швидких та порівняно недорогих шляхів виявлення хімічних речовин, що мають канцерогенні властивості; встановлення адекватних ГДК та ГДД для канцерогенних сполук, що будуть враховувати природно-кліматичні та промислово-економічні властивості відповідних регіонів; постають нові проблеми розгляду підходів до нормування хімічних забрудників навколишнього середовища з точки зору медичної екології; виникає необхідність вивчення сумарного навантаження на організм канцерогенних та неканцерогенних агентів навколишнього середовища і перед усе хімічних сполук,...